Прийоми активізації діяльності учнів

Різні прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів

   Активізація пізнавальної діяльності учнів повинна розпочинатися з вико-ристання різних прийомів, що забезпечують глибоке і повне засвоєння учнями матеріалу, що вивчається.
    1. Організація сприймання нового матеріалу. Велике значення має те, як вчи-тель вводить тему уроку. Не просто повідомляти її учням, а переконувати їх в логічній необхідності вивчення кожного наступного питання програми. Наприклад, приступаючи до вивчення закону всесвітнього тяжіння (7 клас), нагадую учням, що вони вивчають сили природи і на сьогоднішньому уроці дізнаємось про силу всесвітнього тяжіння. Тему уроку записую на дошці, а потім, щоб зацікавити учнів темою – ставлю питання, на які вони зможуть знайти відповідь у процесі пояснення:
- Чи залежить сила тяжіння від висоти?
- Чому крапелька дощу падає на землю, а не летить назад до хмар?
    2. Дидактичні ігри на уроках фізики. Вони повинні бути різноманітні, як за змістом матеріалу, так і за формою проведення:
- Творчі ігри – «Суд над фізичними поняттями», «Лабіринт».
- Ігри – змагання, пов’язані із з’ясуванням переможця (естафети на знання фор-мул, одиниць вимірювання).
- Ігри, спрямовані на виконання цікавого завдання .
- Ігри з роздавальним матеріалом (лото).
- Використання дитячих іграшок на уроках (визначення частоти обертання коліс іграшкової машини).
- Використання художньої літератури на уроках фізики забезпечує естетичне виховання
    3. Робота з підручником. Розумінню учнями матеріалу, розвитку їх мислення дуже сприяє систематична і цілеспрямована робота з підручником на уроках.
Найголовнішим прийомом цієї роботи є виділення в тексті параграфа головного. Крім цього учням пропонуються такі завдання. Знайти в підручнику:
- Визначення поняття.
- Приклади: а) використання закону в побуті; б) в техніці; в) в природі.
- Пояснення явища, що вивчається.
- Відповідь на поставлене запитання.
- Відповіді на запитання, що в підручнику в кінці параграфа.

   Напиши «рецензію»; проілюструй  матеріал по своєму.

  4. Виготовлення саморобних приладів.(Терези, динамометри, кулі Паскаля, перископи, електроскопи, тощо)

    Активізація пізнавальної діяльності учнів під час закріплення нового мате-ріалу. Закріплення знань на практиці частіше за все здійснюється за допомогою осмислення, запам’ятовування, а також набуття учнями вмінь і навичок. Мож-ливості для активізації мислення під час закріплення знань дуже великі, оскі-льки в учнів є певний запас знань. В цих умовах методи активізації повинні бути спрямовані на те, щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконати в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні.
   5. Активізація пізнавальної діяльності під час перевірки знань. Цьому сприяє правильно організована перевірка знань. Основна вимога – використовувати різні форми її проведення, які сприяли б підвищенню інтересу не тільки до результату, але й до власне процесу перевірки знань. Можна використовувати різні способи перевірки знань. Наприклад:
   1)  Великий інтерес в учнів викликає взаємне опитування.
   2)  Рецензії на роботи товаришів. Рецензії на відповіді виправляють помилки, доповнюють відповідь, дають характеристику відповіді. При цьому підвищу-ється інтерес до відповіді товариша на уроці, не розсіюється увага учнів, опиту-вання проходить більш плідно.
    6.Домашнє завдання. Для того, щоб надати домашній роботі учнів творчого характеру і викликати інтерес до неї, треба практикувати різні творчі завдання: складання фізичних задач, проведення спостережень і дослідів, розв’язування задач, що вимагають конструкторської кмітливості, виготовлення саморобних приладів, складання кросвордів, написання творів, казок, віршів.
    7. Узагальнення знань. Формування в учнів уміння узагальнювати навчальний матеріал є необхідною умовою розвитку їх мислення. Узагальнення знань можна здійснювати за допомогою різних методичних прийомів:
- метод порівняння (під час вивчення теми про зміну агрегатних станів речо-вини розглядаються явища випаровування і кипіння, фізична суть цих явищ, їх природа одна – перехід молекул з рідкого стану в газоподібний, а умови проті-кання різні. В цьому випадку завдання в порівнянні явищ випаровування і ки-піння допоможе учням з’ясувати ці відмінності).
- складання схем і таблиць. Цей вид роботи допомагає учням навчитися виділяти істотні ознаки, факти і явища, привести в систему свої знання щодо вико-ристання фізичних формул, оцінити значимість практичного використання за-конів і положень фізики. Застосовувати цей прийом корисно вже з 7 класу. Наприклад, після вивчення різних агрегатних станів речовини пропоную учням скласти таблицю, що допоможе систематизувати їхні знання. Цю таблицю корисно складати на уроці за участю учнів та вчителя.