Розвиток пізнавальних інтересів учнів на уроках фізики

    Зміст шкільного курсу фізики – одне із джерел формування пізнавальних інтересів.

   У педагогіці встановлено 5 критеріїв побудови цікавого змісту навчального матеріалу:
    1.Новизна навчального матеріалу, раптовість багатьох висновків і законів. При цьому надзвичайно важливим є створення на уроці проблемної ситуації. Під час вивчення інтерференції хвиль (11 клас),без сумніву, здивує той факт, що в результаті накладання двох хвиль з однаковою частотою і амплітудою в точці шнура, куди дійдуть обидві хвилі, виявиться спокій. Не потрібно думати, що учні зможуть самостійно пояснити цей факт. Учитель повинен сам пояснити дане явище і тим самим захопити увагу учнів.    

      2.Вивчення відомого учням матеріалу під новим кутом зору. Перш за все необхідно зазначити, що «нове» - це не тільки зовсім незнайоме, вперше зустрінуте явище. «Нове» можна дізнатися і про давно відомі речі. Наприклад, на уроках математики учні розв’язують багато задач на рух. Питання про швидкість руху транспорту, людини і формула швидкості давно знайома учням. Та формулюючи це поняття у фізиці, необхідно подумати, що нового про нього можна повідомити, щоб воно по-новому відкрилося перед учнями. Демонструючи рух кульки, показують, що швидкість має напрям, це поняття відносне. Виявляється, що швидкість учнів, які сидять у класі за партами, дорівнює 0 або 30 км/с, залежно від того, відносно Землі чи Сонця  розглядаємо ми цю швидкість. Це поновлення змісту матеріалу стимулює пізнавальні процеси, тим самим викликаючи і розвиваючи інтерес до знань.

    3. Використання на уроці відомостей з історії фізики. Звернення до історії науки показує учням, який важкий і довгий шлях вченого до істини, яка сьогодні формулюються у вигляді короткого рівняння або закону. Справжній інтерес до науки може прищепити учням сама наука, переконуючи у цьому всім своїм попереднім досвідом, своєю захоплюючою історією. Наприклад, наби-раючи воду шприцом, учні спостерігають явище піднімання рідини за порш-нем. Після розповіді вчителя про побудову в ХVІІ ст. флорентійських насосів, вони починають з цікавістю заглиблюватися в суть явища.
   4. Зв'язок з життям. Пізнавальний інтерес тільки тоді матиме міцну основу для свого розвитку, коли зв'язок між змістом навчального матеріалу і його призначенням у житті знайде постійне місце у системі уроків. Особливо важли-во показати учням практичне використання матеріалу, що вивчається на уроці. Так, під час вивчення в 11 класі явища інтерференції необхідно пояснити учням, яке велике значення має воно і як широко його використовують. Це і контроль якості обробки поверхні металевих деталей ,вимірювання малих довжин і кутів, значення «просвітлення» оптичних приладів, визначення якості загартування металевого виробу за зміною кольору, аналіз крові інтерференцій-ним методом та інше. Шляхи повідомлення учням про практичне використання фізичних законів і явищ може бути різним: під час пояснення нового матеріалу і у вступній бесіді на уроці, під час закріплення вивченого, при перевірці знань учнів, під час проведення екскурсії.
    5. Сучасні досягнення науки. У програмі з фізики пропонується вказувати межі використання понять, законів і теорій класичної фізики, а також показати суперечності між її поняттями і законами та новими фактами, розв’язання яких дається сучасною наукою. Все це підвищує інтерес учнів до науки фізики. Учням цікаво зрозуміти, що вищий тріумф науки досягається в момент встановлення заборон. Коли сказали: «неможливо побудувати вічний двигун», - виникла термодинаміка, коли був сформульований постулат: «неможливо перевищити швидкість світла», - виникла теорія відносності, коли зрозуміли, що різні характеристики атомних частинок неможливо виміряти одночасно з довільною точністю, - остаточно сформулювалася квантова механіка.